Внутрішня будова землі

  Внутрішня будова землі. Провівши географічні дослідження земної поверхні, люди замислились: а що міститься глибоко в надрах нашої планети? Відповідь на це запитання вчені змогли отримати лише тоді, коли навчилися спостерігати за «земними хвилями» – коливаннями в товщі Землі. Такі коливання відбуваються, наприклад, під час землетрусів. Чутливі спеціальні прилади засвідчили, що хвилі в надрах нашої планети поширюються з різною швидкістю. Це означає, що Земля утворена шарами різної щільності. Земля складається з трьох головних шарів. Внутрішній і найщільніший шар – це так зване ядро, проміжний – мантія і зовнішній – земна кора, що є найменш щільною.Внутрішня будова землі

  Ядро розташоване далеко в надрах земної кулі і починається на глибині 2900 км від поверхні. Ядро, що охоплює всю центральну частину земної кулі також не однорідне. Існує внутрішнє тверде ядро і зовнішнє розплавлене.

  Ядро змушує полюси «мандрувати». Під впливом сил тяжіння Місяця і Сонця тверде внутрішнє ядро Землі здатне помітно (з розмахом коливань близько 100 м) переміщатися всередині рідкого зовнішнього ядра. Через такі рухи твердого ядра змінюється положення центра тяжіння Землі. Тому починає коливатися земна вісь, у результаті чого зміщуються географічні полюси.

  Ядро вкриває мантія (грецькою мовою означає «покривало», «плащ»). Вона поширюється від ядра вгору до не менш як 5 км від поверхні Землі та здебільшого перебуває у твердому стані. Однак у верхньому шарі мантії на глибині 75-80 км є в’язкий шар. Його називають астеносферою, що грецькою мовою означає «слабка куля».



  Внутрішня будова землі. Зверху мантію захищає земна кора – зовнішня тверда оболонка Землі. Ця земна оболонка дуже тоненька, адже якщо порівняти Землю з яйцем, то її земна кора буде не товщою, ніж шкаралупа яйця. Проте саме тут людина споруджує своє житло, зводить промислові будівлі, влаштовує парки, прокладає дороги, видобуває з надр корисні копалини тощо. Разом із верхнім шаром мантії земна кора утворює літосферу.

  Верхній шар земної кори складається з пухких осадових гірських порід. Через це він дістав назву осадовий. Наступний шар утворений з кристалічних гірських порід, близьких за складом до гранітів. Тому його називають гранітним. Найнижче розташований ще один шар кристалічних порід – базальтовий. Він складається переважно з порід, близьких за своїми властивостями до базальтів.

  Внутрішня будова землі і її товща різна на суходолі і на дні океанів. Материкова земна кора може сягати, наприклад, під високими горами 75 км. Під рівнинами товщина «земної тверді» менша і становить близько 30-40 км. Однак ще тонша океанічна земна кора, яка завтовшки буває від 5 до 10 км. Вона складається лише з двох шарів – осадового і базальтового.

Склад земної поверхні. Внутрішня будова землі.

  Земна кора неоднорідна, оскільки складається з різних мінералів – однорідних за своїми властивостями неорганічних природних утворів, кожен з яких у своєму складі має лише одну речовину. Найпоширенішими на Землі мінералами є кварц, польові шпати, слюда та деякі інші. Найміцніший серед мінералів – алмаз. Є серед них і небезпечні, наприклад сірка, яка входить до складу пороху тощо. Мінерали бувають і їстівними, як-от сіль.

  У природі різні мінерали здебільшого поєднуються і утворюють гірські породи. Інколи гірські породи складаються лише з одного мінералу. Наприклад, вапняк містить лише мінерал кальцит.

  Гірські породи утворюються внаслідок трьох основних процесів, тому їх поділяють на три групи. Магматичні гірські породи утворюються з глибинних речовин Землі внаслідок охолодження цих речовин у надрах планети або на поверхні. Прикладом є граніт і базальт, що дуже поширені в будівництві як облицювальний камінь.

  Осадові гірські породи утворюються у процесі накопичення (осідання), ущільнення й перетворення на земній поверхні уламків гірських порід, а також решток рослин і тварин. Саме осадовою породою – звичайною крейдою – ви пишете на дошці. Вона, так само як і інша осадова порода – вапняк, утворилася з найпростіших морських організмів.

  Метаморфічні (від грец. «перетворююсь») гірські породи виникають унаслідок перетворення магматичних і осадових порід під дією високого тиску і температур у надрах Землі. Так, граніт перетворюється на гнейс, а вапняк – на мармур. Обидва широко використовують як будівельний матеріал.

  Усі мінерали і гірські породи, які використовує для своїх потреб людина, називаються корисними копалинами. Залежно від господарського призначення розрізняють рудні і нерудні корисні копалини. Рудою називають відклади мінералів, з яких вигідно видобувати цінні метали. Саме ці метали і надають назву рудним корисним копалинам – залізна, марганцева, алюмінієва руда тощо). Нерудні корисні копалини використовують як паливо (нафта, газ, вугілля, торф, горючі сланці), будівельні матеріали (вапняк, граніт, глина, пісок), хімічну сировину (кухонна сіль, сірка, фосфорити).

Джерело: Географія : підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова. — К. : Генеза, 2014. — 256 с.